Діагностика амебіазу включає оцінку скарг, симптомів, історії перебування у теплому кліматі. З інструментальних методів застосовується ректороманоскопія. З її допомогою одержують матеріал кишкової стінки для гістологічного аналізу. Для виявлення абсцесів найбільш інформативна томографія.
Діагностика амебіаза Мікроскопічне дослідження фекалій для виявлення вегетативних форм та цист. Скринінгове дослідження для якісного виявлення ДНК збудників протозойних інвазій у клінічних зразках калу методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Найбільш поширеним методом діагностики кишкового амебіаза є мікроскопія зразків фекалій, що дозволяє виявити велику вегетативну (тканинну) форму амеби з фагоцитованими еритроцитами. Мікроскопічне дослідження рекомендується проводити у два етапи.
Найбільш поширена клінічна форма. Головна ознака – наростаючі симптоми коліту: рясний рідкий стілець 4-6 разів на добу, переймоподібні болі в животі. Потім характер стільця змінюється – його частота зростає, а об'єм, що виділяється, падає, калові маси пропадають, з'являється прозорий слиз.