Розрізняють два види патини: штучну та природну. Природна патина – оксидно-карбонатна плівка, що утворюється на поверхні декоративних (від пам'ятників до монет) або технічних виробів (роз'єми, контакти) під впливом довкілля.
Патіна або пати́на (наголос) (з італ. patina) – Плівка або наліт на міді та її сплавах. Є багатошаровою, але у побуті неї приймають лише поверхневий зелений шар карбонату міді(II).
«Патіна» – шар оксидів різних відтінків, що утворюються на поверхні виробів із металів під впливом кисню, вуглецю, кислот та солей внаслідок хімічної реакції або спеціальної обробки (патинування). Це поняття прийшло до нас із італійської мови.