В'язкість друкарської фарби (флексо) вимірюється віскозиметром – лійкою ВЗ – 246 (ГОСТ 9070-75), який використовується при нормальному тиску 0,1 МПа та температурі 20С. Зазвичай вирви для флексографії застосовують з діаметром сопла 4мм.
Прилади для вимірювання в'язкості називаються віскозиметрами. Другий принцип виміру в'язкості заснований на вимірі швидкості падіння кулі у в'язкому середовищі (формула Стокса). Одним із широко використовуваних приладів для вимірювання в'язкості є віскозиметр Енглера, в якому вимірюється час витікання 200 г.
Динамічна в'язкість може бути визначена дослідним шляхом за допомогою віскозиметра Уббелоде. З достатньою точністю її неважко обчислити, не вдаючись до досвіду, за формулою: n = v * p, де v – кінематична в'язкість; p – густина нафтопродукту при температурі визначення в'язкості.
В'язкість якісного складу вказується на упаковці; для її виміру використовується два види одиниць. Параметр може вказуватися в секундах (на вітчизняних матеріалах), там використовують іншу одиницю – din.