Стан невагомості має місце, коли зовнішні сили, що діють на тіло, є тільки масовими (сили тяжіння), поле цих масових сил локально однорідне, тобто сили поля повідомляють усім частинкам тіла в кожному його положенні однакові за модулем і напрямом прискорення (що при русі в полі тяжіння Землі …
Протиріччя між двома сигналами сенсорної інформації створює відчуття нудоти. У космосі ти париш, і цього разу твої очі говорять мозку, що ти рухаєшся, а внутрішнє вухо доводить, що ти нерухомий, бо в невагомості воно перебуває у спокої. Чим більше ти рухаєшся, тим гіршає.
Невагомість — стан, у якому сила взаємодії тіла з опорою чи підвісом (вага тіла), що виникає у зв'язку з гравітаційним тяжінням, дуже мала. Проведемо досвід. У поліетиленовий пакет наллємо води, закрутимо його верхню частину і зав'яжемо вузлом (рис. (3)).