Турів – одне з найдавніших міст на території Білорусі. У "Повісті временних літ" він вперше згадується під 980 р. За давнину він поступається лише Полоцьку, відомому з 862 р.
Турів одним із перших виділився у самостійне князівство при першому ж розподілі Київського князівства у 988 р. Володимиром Святославовичем між своїми синами. Турів був виділений третьому за старшинством синові Володимира Святополку, чим підкреслював значення міста, яке поступалося лише Новгородському та Полоцькому князівствам.
Храм був зруйнований землетрусом 3 травня 1230 року. Руїни виявлено 1961 року.
Онук турівського і великого київського князя Святополка Ізяславича Юрій Ярославович здійснив зухвалу спробу відновити самостійність турівського князівства, незалежність від київського великого князя та династію Ізяславичів на турівському престолі після того, як у зв'язку зі смертю Святополка Ізяславича у 1113р.