Домашній двогорбий верблюд зустрічається переважно у степових та напівпустельних районах східної частини Центральної та Середньої Азії, Монголії та сусідніх територій Росії (Республіка Тива) та Китаю; світове поголів'я бактріанів перевищує 2 млн. Виведено низку порід домашніх верблюдів.
Дикі верблюди мешкають сьогодні далеко від людських поселень у монгольській пустелі Гобі на кордоні з Китаєм (у Монголії диких верблюдів ще називають хабтагаї) і в самому Китаї в пустелі Такла-Макан. Вони постійно ризикують померти від спраги (через брак водопоїв) або бути застреленими людиною.
У 1997 році налічувалося 19,63 млн голів верблюдів, З яких 6,1 млн зосереджено в Сомалі, а 3,1 млн – в Судані. Більше мільйона голів було також в Індії, Мавританії, Пакистані, Ефіопії.
У Африці живуть і одногорби та двогорбих верблюди. Більшість із них перебувають у Північній Африціабо в таких країнах, як Єгипет і Марокко, які межують з пустелею Сахара; або в країнах Африканського Роги, таких як Ефіопія та Джібуті. Верблюди використовуються для транспорту, а також для м'яса, молока, вовни та шкіри.