Рівно за два місяці до польоту першого космонавта в СРСР було запущено апарат "Венера-1". Він став не тільки першопрохідником Венери, але й першим в історії людства апаратом для дослідження інших планет.
Після спроби досягнення Венери цим апаратом, до планети прямували радянські апарати серії «Венера», «Вега», американські «Марінер», «Піонер-Венера-1», «Піонер-Венера-2», «Магеллан», європейськийВенера-експрес», японська «Акацукі».
Спускається апарат корабля «Венера-14» приземлився за 950 кілометрів на південний захід від спускається апарату «Венери-13». «Вега-1» та «Вега-2» стартували 15 та 21 грудня 1984 року. Через 6 місяців польоту апарати подолали 500 млн км і наблизилися до Венері.
На відстані 24 000 кілометрів від планети Венера 27 лютого 1966 року наблизилася станція «Венера-2», а 1 березня 1966 року автоматична космічна станція «Венера-3» досягла Венери і врізалася в її поверхню в районі від -20° до +20° по широті та від 60° до 80° східної довготи, на схід від кратера Мід.