Сюди відносяться такі ефекти: протисвербіжний, протинабряковий, антиспастичний, антихолінергічний, антисеротоніновий, седативний та місцевоанестезуючий, а також попередження гістамініндукованого бронхоспазму. Деякі з них зумовлені не гістаміновою блокадою, а особливостями структури.
Відмінність препаратів другого покоління від першої групи полягає в тому, що ці медикаменти не мають седативного ефекту. Крім того, людина може приймати лише одну таблетку на день. Ці препарати активніші, їх робота в основному спрямована на усунення алергічних реакцій.
Антигістамінні препарати 1-го покоління (дифенгідрамін, хлоропірамін, клемастин, диметинден, мебгідролін, прометазин) називають ще седативними за найголовнішим і найчастішим побічним ефектом.
Антигістамінні препарати – група лікарських засобів, що здійснюють конкурентну блокаду рецепторів гістаміну в організмі, що призводить до гальмування ефектів, що їм опосередковуються.