У його оповіданні видно співчуття до Бірюку з опису його життя, зовнішності, мови. До чоловіка автор також відноситься з розумінням, він його шкодує, називаючи такими словами, як "нещасний", "бідняк". До пана чи оповідача у автора також гарне ставлення, адже сам Бірюк З повагою відноситься до нього.
Він відпустив мужика, тому що зрозумів, що правда на його боці. Цей вчинок говорить на користь Бірюка, оскільки він увійшов у становищі бідного мужика, пошкодував його та його дітей, не позбавив їхнього батька. Він зробив благородний вчинок, тому що за крадений ліс "запитають з нього".