Як правило, походження вапняку пов'язано з життєдіяльністю організмів, які виділяють із солоної води карбонат кальцію для формування скелетів та раковин. Рідше матеріал має хемогенне походження. Осідання породи триває мільйони років (сучасні пласти залишилися після висихання стародавніх морів).
Вапняк (Вапняний камінь) – осадова, уламкова гірська порода біогенного, рідше хемогенного походження, що складається переважно з карбонату кальцію (CaCO3) у вигляді кристалів різного розміру кальциту.
Вважається що вапняк існує вже понад три мільярди років, з докембрійської епохи. Дрібноводні моря створили ідеальні умови для появи карбонату кальцію, який виник під водою як результат скупчення біологічних відкладень.
Мармур відноситься до метаморфічних, а вапняк – до осадових порід. Мармур може вийти тільки внаслідок повної перекристалізації вапняку. Якщо ж порода перетворилася не до кінця, то виникають мармуроподібні вапняки.