До зими шерсть у рисі стає густою, пухнастою і м'якою, а лапи рисі сильно опушені, щоб не відчувати холоду. Заєць. Як ми знаємо перед настанням зими заєць змінює сіру шкірку на білу. Харчуються взимку вони корою, дрібними гілочками осики, верби, берези.
Але коли настає осінь, то заєць, ніби зовсім не линяючи, знову поступово стає білим, пухнастим. Зміна рідкісної та короткої вовни на зимову відбувається досить швидко – зазвичай у два-три тижні. Іноді голова зайця біліє не вся, навіть на зиму залишаючись рябою.
По рихлому снігу вони ходять як у валянках, а по наступі мчать стрілою на своїх «лижах» – лапках – ніхто не наздожене! Зайчик дуже розумний та хитрий. Просто так під кущик не сховається – спочатку петляти снігом почне, щоб свої сліди заплутати. Для того, щоб сховатись від зимових морозів, заєць риє нору у снігу.