Прототип вакцини Копровського було дано восьмирічному хлопчику 27 лютого 1950 року. Копровський продовжив роботу над вакциною протягом 1950-х років, що призвело до великомасштабних випробувань у тодішньому Бельгійському Конго та вакцинації семи мільйонів дітей у Польщі проти серотипів PV1 та PV3 у 1958—1960 роках.
У 1950-ті роки, ще до того, як епідемія в США досягла рекордної кількості хворих – 57628 випадків, вчені усвідомили необхідність боротьби з цим небезпечним вірусом. 1954 рік став у цій боротьбі переломним. Американський лікар та вчений Джонас Солк створив першу ефективну вакцину від поліомієліту.
Того ж 1956 року в Інституті з вивчення поліомієліту під керівництвом Михайла Чумакова було освоєно виробництво інактивованої вакцини проти поліомієліту (вакцини Солка, ІПВ).