На Русі досить довго використовували прасування за допомогою двох інструментів: невеликої палиці з рівним круглим перетином, що називалася «вальком», «качалкою» або просто «качалкою», і рифленою дошки, що мала безліч назв — «рубель», «ребрак», «пральник».21-Apr-2008
До появи жарового праски, віджату та висушену білизну, намотували на круглий дерев'яний валик і розкочували рубелем (пральником). Безумовно, якість такого прасування було значно гірше, але цим способом користувалися досить довго (до середини 20 століття). Так от і гладили.
Процес прасування проходив так: випрану, ще вологу білизну накручували на качалку, виходила скатка. Зверху укладали рубль зубчастою стороною вниз і прокочували їм кілька разів по скачку, з силою притискаючи рубль обома руками, тримаючись за його ручку. Рубль був частим подарунком на весіллях.
Гарячий камінь та метал Перші праски з'явилися ще Стародавню Грецію. По суті, це був шматок граніту з гладкою поверхнею з одного боку, що нагрівали на вогні. Щоб було зручніше тримати розпечений камінь, до нього додали ручку, а трохи згодом придумали виготовляти агрегат для прасування з металу.