В юності зменшується та долається властива попереднім етапам розвитку залежність від дорослих. У відносинах з однолітками збільшується значення індивідуальних контактів і уподобань проти колективними формами спілкування, і натомість розширення кола спілкування, і відчуття груповий приналежності.
У юності виробляється ціннісні орієнтації, складається думка як система узагальнених поглядів на світі загалом, інших людей, себе. У юності активно розвивається сфера почуттів, загалом характерно оптимістичне самопочуття, підвищений тонус.
Юність (13—19 років) Молодість (від 19 до 35-39 років) – початок зрілості, період догляду та ранні роки сімейного життя, роки до початку середнього віку
Деякі основні психологічні особливості ранньої юності (15 – 17 років): – Формується самосвідомість – уявлення про себе самому, самооцінювання своєї зовнішності, розумових, моральних, вольових якостей. — Відбувається співвідношення себе з ідеалом, з'являється можливість самовиховання. — Зростає вольове регулювання.