Найбільші та масивні зірки згоряють швидко і вибухають надновими. Після вибуху наднової залишається нейтронна зірка або чорна дірка, а навколо них — матерія, викинута колосальною енергією вибуху, яка згодом стає матеріалом для нових зірок.
"Вигорілі" зірки скидають свою оболонку, з якої утворюється планетарна туманність із пилу та газу. Це відбувається наступним чином. Поки що в ядрі "горів" гелій, який перетворювався на вуглець, висока температура ядра (т.е.
Зірки зникають або перетворюючись на білих карликів, або вибухаючи і перетворюючись на наднові. Як варіант – падіння зірки у чорну дірку. Інша можливість, яку не виключають вчені, полягає в тому, що спалахи світла – це потужні сонячні спалахи, що походять від червоних карликів.
Зірки народжуються з хмар космічного газу та пилу. Хмари газу та пилу в деяких туманностях кружляють, поступово зближуються та утворюють групи, які згодом стають дедалі більше. Зрештою щось змушує ці нові хмари стискатися.