ДУАЛІЗМ (від латів. dualis – двоїстий) – філософське вчення, що виходить із визнання рівноправності та незводності один до одного двох основних засад універсуму – матеріального та духовного, фізичного та психічного, тіла та душі.
Дуалізм в історії філософії – це напрям, що ґрунтується на визнанні двох субстанцій, матеріальної та ідеальної.
Він вважає, що звичайна людина складається з двох субстанцій: тіла та особистості. Особистість, тим часом, — це не суто ментальна субстанція, яка допускає визначення лише в термінах мислення чи свідомості, як стверджував Декарт.