На стрічках записувалися сакральні слова, обереги, молитви та побажання успішного повернення. Вважалося, що такі стрічки служать талісманом і оберегом під час подорожі повним небезпеками морю. З появою першої статутної форми на флоті, ніяких стрічок на головних уборах не було.
Крім того, стрічка служила для утримання у вітряну погоду. безкозирки на голові — кінці стрічки обв'язувалися навколо шиї (або стрічки затискали зубами). Довжина стрічки була більша, ніж у сучасних безкозирок, і становила близько 160 см. У Росії та СРСР на флоті носили безкозирки з чорним та білим верхом.
Останню трансформацію морський головний убір зазнав у 1874 році. Фуражка втратила козирка (який теж "парусил" від вітру), перетворившись на безкозирку майже сучасного вигляду. А околиш безкозирки прикрасила стрічка під назвою корабля чи флоту, у якому служив моряк.
рант – ремінець (на польових кашкетахнаприклад, він називається також «підборідним ремінцем»).