Його придумали люди для того, щоб було зручно розуміти природні процеси та структурувати власні справи. Таким чином, час — це спосіб вимірювати тривалість подій та відстань між ними. В давнину люди користувалися природними індикаторами часу – сходами та заходами сонця.
Стародавні греки були першими, хто запровадив саме поняття години. До цього існували Ори – богині пори року. Вони відали природним порядком речей у природі, поділяючись на певні часові відрізки. Кількість Ор варіювалася в залежності від того, яке джерело інформації використовувалося.
Історія годинника налічує тисячоліття. Протягом тисячоліть люди вигадували різні пристосування для виміру та стеження за часом. Використання шестидесятникової системи числення для виміру часу придумано в Шумері приблизно 2000 до н. е.