13 квітня 1934 р. у водах Чукотського моря було завершено операцію з порятунку екіпажу та учасників експедиції пароплава «Челюскін». 10 серпня 1933 р. пароплав «Челюскін», на борту якого було понад сто пасажирів, вийшов із Мурманська і взяв курс Схід.
У порятунку брали участь 16 літаків та 7 найкращих полярних льотчиків – Ляпідевський, Леваневський, Каманін, Молоков, Доронін, Водоп'янов, Слєпньов. З Владивостока на порятунок ще у лютому було направлено пароплав "Смоленськ" та додатково пароплав "Світло", з Петропавловська-Камчатського – пароплав "Сталінград".
13 лютого 1934 року внаслідок сильного стиску "Челюскінбув роздавлений льодами і затонув на протязі двох годин. Ще заздалегідь екіпаж підготував усе необхідне для вивантаження навколишні льоди.
Призначення керівника експедиції було у компетенції «Комітету Джомолунгми». Найбільш очевидним вибором був генерал Чарльз Ґранвіль Брюс, який керував двома попередніми експедиціями на Джомолгунгму, але він був недоступний.