Колайдери використовуються для того, щоб заглянути всередину частинок і дізнатися, як поводяться субатомні елементи. За допомогою них вдалося виявити бозон Хіггса та заповнити інші прогалини Стандартної моделі взаємодії частинок.
Першим адронним колайдером став протонний синхротрон ISR, запущений в 1971 році CERN з енергією 32 ГеВ в пучку. Єдиний в історії лінійний колайдер – SLC, який працював у 1988-1998 роках.
Європейська організація з ядерних досліджень (ЦЕРН) зупинила роботу Великого адронного колайдера раніше планового терміну через ризик нестачі енергії. Його роботу мали зупинити за два тижні. ЦЕРН також попередила, що у 2023 році експлуатацію адронного колайдера скоротять на 20%.