– Омела вражає ослаблені дерева, які не можуть протистояти "вірусу". У природі, якщо дерево здорове, а одна гілка, наприклад ослаблена, омела оселиться на ній. Але рослина її й так відкине. І регулювання чисельності відбувається само собою.
Сапоніни і алкалоїди, що містяться в рослині, надають йому отруйних якостей — передозування препаратами з омели викликає нудоту та блювання, супроводжується сильним проносом. З лікувальною метою збирають всі частини рослини, причому весь рік, але краще це робити взимку (до березня). Гілки завтовшки більше 1 см не годяться.
Омелу білу в будинку краще тримати поза досяжністю свійських тварин. Ця рослина вважається помірно токсичною, але провокує шлунково-кишкові розлади, серцево-судинні проблеми, задишку, брадикардію, порушення у поведінці, блювання, діарею та знижує кров'яний тиск.
А ще додаємо: незважаючи на те, що омела – Рослина-паразит, вона широко застосовується в народній медицині. У давнину її вважали універсальним протиотрутом. Важливо пам'ятати, що листя та стебла омели отруйні, тому самолікування, звичайно, неприпустимо.