На рубежі XII та XIII ст. сталося об'єднання монголомовних та частини тюркомовних етносів Центральної Азії під владою Темучжина, який у 1206 р. на зборах представників монгольської знаті (курултай) було обрано верховним правителем з титулом Чингіс-хан (1206–1227).
Чингісхан (власне ім'я – Темуджин, Темучин) (близько 1155-25. VIII. 1227) – засновник першого в історії єдиного монгольської держави, полководець.
Монголи своїх правителів називали титулом "контайчі". Вибирали Чингісхана на звичайному казахському курултаї. У монголів такого слова немає. Тільки казахи, які сповідували тенґріанство, ховали своїх небіжчиків у таємних місцях, про які мало хто знав.