Забігаючи вперед, зауважимо, що відмінності в мовній поведінці смутку та смутку визначаються різним статусом почуття: смуток являє собою особливий настрій, а смуток – емоційний стан, пов'язаний із ставленням до того, що відбувається.
Смуток (лат. acedia), в відмінність від сумуй і туги, свідомо немає мотиваційної сили. Якщо смуток і туга можуть супроводжуватися бажанням змінити ситуацію на краще, то при смутку такого бажання немає. Смуток характеризується найбільшою руховою загальмованістю та зниженням працездатності.
У словнику С. І. Ожегова туга визначається як 'душевна тривога, зневіра' і вважається синонімом нудьги [12, с. 793], смуток пояснюється як 'почуття смутку, зневіри' [12, с.
Фізичні відчуття печалі включають сором у грудях, тяжкість у кінцівках, першіння в горлі, сльозотечу. Також часто спостерігається втрата м'язового тонусу, опущена або згорблена спина, погляд убік та/або вниз.