Феод (лат. feudum), також ф'єф, льон – землі (рідше – фіксований дохід або право на отримання доходу), надані васалу сеньйором у користування та розпорядження ними (іноді в спадковий – див. маєток), здійснювалося на умовах несення васалом військової, адміністративної чи придворної служби на користь сеньйора.
феодал – Представник воюючого стану, якому належав феод; сеньйор – великий земельний власник, що має залежних від нього селян і васалів; васал – Особа, що отримала від сеньйора у володіння феод за несення служби.
Феодал – землевласник в епоху феодалізму (власник феоду).