Розділ Римської імперії – подія, що сталася в 395 році після смерті римського імператора Феодосія I, яке полягало в розпаді імперії на Західну та Східну частини, у кожній з яких при владі стояв свій імператор.
| Римська імперія | |
|---|---|
| • 27 до зв. е. – 14 н. е. | Октавіан Август (перший) |
| • 475—476 | Ромул Август (останній імператор античної імперії) |
| Спадкоємність | |
| Західна Римська імперія → |
Почалося велике переселення народів. А 17 січня 395 року імперія розкололася на Західну Римську та Східну Римську. Незабаром Східна імперія перетворилася на самостійне держава – Візантію. Падіння Західної Римська імперія 4 вересня 476 року можна вважати кінцем Римська імперія.
Цю проблему Діоклетіан вирішив адміністративно, знайшовши спосіб, як не порушивши принципу імперської цілісності, полегшити управління величезним державою: він розділив імперію на тетрархії, в які були поставлені правителі: серпні та цезарі.